Zhabinets, Nataliia (2025). PROBLEMS AND CHALLENGES OF UKRAINE'S EUROPEAN CHOICE. Social and Human Sciences. Polish-Ukrainian scientific journal (https://issn2391-4165.webnode.com.ua/), 02 (46).

 Zhabinets, Nataliia (2025). PROBLEMS AND CHALLENGES OF UKRAINE'S EUROPEAN CHOICE. Social and Human Sciences. Polish-Ukrainian scientific journal (https://issn2391-4165.webnode.com.ua/),  02 (46). URL: https://nsg-2025.blogspot.com/2026/07/202524.html   (accessed 19 November 2025).

           ПРОБЛЕМИ ТА ВИКЛИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ВИБОРУ УКРАЇНИ

 УДК 327:339.92(477)(4ЄС)

 Жабінець, Наталія, кандидат політичних наук, доцент кафедри історії міжнародних відносин та гуманітарних дисциплін, Український державний університет імені Михайла Драгоманова, (Україна, Київ), zhanava@ukr.net

           АНОТАЦІЯ

У статті досліджуються основні проблеми та виклики європейського вибору України в сучасних умовах. Визначено основні етапи реалізації євроінтеграційного курсу України та нормативно-правові засади співробітництва з Європейським Союзом. Встановлено основні зовнішні та внутрішні чинники, які впливають на реалізацію євроінтеграційної політики держави.

Обґрунтовано, що найбільшим викликом на євроінтеграційному шляху України залишається російсько-українська війна, яка негативно впливає на соціально-економічний розвиток, демографічну ситуацію, подальшу реалізацію реформ. Водночас повномасштабна військова агресія Російської Федерації стала чинником консолідації українського суспільства та утвердила незворотність європейського курсу.

Особливу увагу приділено аналізу внутрішніх перешкод євроінтеграційного процесу, серед яких визначено необхідність прискорення судової та антикорупційної реформ, удосконалення системи публічного управління, впровадження принципів належного врядування, гармонізації національного законодавства з правом Європейського Союзу. Розкрито значення розвитку громадянського суспільства, місцевого самоврядування, громадських організацій, волонтерського руху та їх роль у євроінтеграційних процесах.

Доведено, що подальша інтеграція до європейської спільноти залежатиме від комплексного вирішення безпекових, інституційних, економічних і соціокультурних проблем, послідовного виконання євроінтеграційних зобов'язань, ефективної взаємодії органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства, а також формування української громадянської та європейської ідентичності.

            Ключові слова: європейська інтеграція, європейський вибір України, Європейський Союз, євроінтеграційні реформи, верховенство права, громадянське суспільство, європейська ідентичність, місцеве самоврядування, антикорупційна політика, судова реформа.

 

PROBLEMS AND CHALLENGES OF UKRAINE'S EUROPEAN CHOICE

 Zhabinets, Nataliia, Candidate of Political Sciences, Associate Professor of the Department of History of International Relations and Humanitarian Disciplines, Mykhailo Dragomanov Ukrainian State University, (Ukraine, Kyiv), zhanava@ukr.net

             SUMMARY

The article examines the main problems and challenges of Ukraine's European choice in modern conditions. The main stages of the implementation of Ukraine's European integration course and the regulatory and legal framework for cooperation with the European Union are identified. The main external and internal factors that influence the implementation of the state's European integration policy are identified.

It is substantiated that the greatest challenge on Ukraine's European integration path remains the Russian-Ukrainian war, which negatively affects socio-economic development, the demographic situation, and the further implementation of reforms. At the same time, the full-scale military aggression of the Russian Federation has become a factor in the consolidation of Ukrainian society and has confirmed the irreversibility of the European course.

Particular attention is paid to the analysis of internal obstacles to the European integration process, including the need to accelerate judicial and anti-corruption reforms, improve the public administration system, implement the principles of good governance, and harmonize national legislation with European Union law. The importance of the development of civil society, local self-government, public organizations, and the volunteer movement and their role in European integration processes are revealed.

It has been proven that further integration into the European community will depend on a comprehensive solution to security, institutional, economic and socio-cultural problems, consistent implementation of European integration obligations, effective interaction between public authorities and civil society institutions, as well as the formation of Ukrainian civic and European identity.

Keywords: European integration, European choice of Ukraine, European Union, European integration reforms, rule of law, civil society, European identity, local self-government, anti-corruption policy, judicial reform.

 

Актуальність дослідження. Пріоритет України на користь Європейського співтовариства є одним із ключових напрямів зовнішньої та внутрішньої політики України. Європейський вибір передбачає не лише набуття членства в Європейському Союзі, а й утвердження демократичних принципів, верховенства права, поваги до прав людини, розвитку конкурентної ринкової економіки та підвищення рівня життя громадян, формування української національної ідентичності, системи демократичних цінностей. Прагнення нашої держави європейської інтеграції стало свідомим історичним вибором українського народу та закріплене в Конституції України як незмінний зовнішньополітичний курс держави. Стаття 102 Конституції України закріплює повноваження президента України щодо гарантування реалізації євроінтеграції. «Президент України є главою держави і виступає від її імені. Президент України є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору» [1].

Ступінь вивченості теми. Окремі теоретичні та практичні аспекти досліджуваної проблеми певною мірою відображені у зарубіжних і вітчизняних наукових дослідженнях. В працях науковців приділяється увага окремим аспектам та проблемам європейської інтеграції та здійснюється аналіз проміжних результатів процесу євроінтеграції України загалом. Проблеми реформування системи публічного управління, національної адаптації національного законодавства до права Європейського Союзу, розвитку громадянського суспільства та формування європейської ідентичності висвітлено в роботах В. Горбатенка, В. Копійки, В. Манжоли, О. Рудіка, Ю. Сурміна, О. Оболенського, С. Телешуна, Е. Афоніна, Н. Нижник, В. Бакуменка, В. Куйбіди, Т. Василевської, Р. Войтович, А. Колодій, М. Розумного, а також зарубіжних дослідників Е. Гааса, Л. Ліндберга, Е. Моревчика, Е. Моравчика та інших.

Водночас сучасний етап євроінтеграції України відбувається в умовах повномасштабної російсько-української війни, що зумовлює необхідність комплексного дослідження нових зовнішніх т внутрішніх викликів, які визначають особливості реалізації євроінтеграційної політики нашої держави.

Метою статті є комплексний аналіз внутрішніх і зовнішніх проблем європейської інтеграції України в сучасних умовах, визначення основних викликів на шляху до членства в Європейському Союзі.

Викладення основного матеріалу. Підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, а також отримання Україною у 2022 році статусу країни-кандидата на вступ до ЄС започаткували новий етап на євроінтеграційному шляху та стали додатковим стимулом для українського суспільства для виховання європейської свідомості та захисту системи європейських цінностей.

Основними показниками готовності держави-кандидата до вступу в Європейський Союз є Копенгагенські критерії, які були визначені Європейською радою в 1993 році. Критерії вступу країн Центроальної та Східної Європи до ЄС передбачають: стабільність демократичних інститутів; гарантування прав людини та захист національних меншин; функціонування конкурентної ринкової економіки;  здатність виконувати зобов'язання, що випливають із членства в ЄС, включаючи імплементацію acquis communautaire.

Разом з тим набуття повноправного членства супроводжується значною кількістю внутрішніх і зовнішніх викликів та проблем, що потребують комплексного вирішення. В преамбулі Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами зазначається, що «існує необхідний зв'язок між повним впровадженням партнерства з одного боку та продовженням і завершенням Україною політичних, економічних та правових реформ з іншого боку, а також введенням факторів, необхідних для співробітництва, особливо в світлі висновків Боннської конференції НБСЄ» [2].

З проголошенням незалежності у 1991 році Україна визначила інтеграцію до європейського правового, політичного, економічного простору одним із головних напрямів зовнішньої політики. Основними етапами цього процесу стали:

-        1994 рік: підписання Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС;

-        2014 рік: підписання Угоди про асоціацію;

-        2017 рік: запровадження безвізового режиму з країнами ЄС;

-        2019 рік: закріплення в Конституції України курсу на членство в ЄС і НАТО;

-        2022 рік: отримання статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу;

-        2025 рік: перехід до переговорного етапу про вступ України до ЄС.

Україна продовжує рух до європейської спільноти в надскладних умовах російсько-української війни. Після надання статусу кандидата Європейська Комісія визначила низку пріоритетних реформ для України, серед яких реформування Конституційного Суду, продовження судової реформи, посилення боротьби з корупцією, протидія відмиванню коштів, забезпечення свободи медіа, удосконалення законодавства щодо національних меншин. Виконання зазначених рекомендацій стало основою для початку переговорів про вступ України до Європейського Союзу.

Попри значні досягнення, Україна стикається з низкою проблем та викликів, що ускладнюють процес вступу до Європейського Союзу.

Зовнішніми перешкодами, які виникли на шляху до європейського співтовариства для України на думку 67,4% експертів центру Розумкова є: широкомасштабна агресія росії проти України, окупацію окремих територій, великі соціально-економічні, людські втрати України [3].

Поряд з зовнішніми перешкодами слід зазначити про низку внутрішніх проблем, які гальмують рух України до ЄС: повільний темп впровадження реформ судової системи та державного управління, незадовільний рівень боротьби з корупцією, необхідність зміцнення української національної ідентичності. Тривали та складний процес євроінтеграції України вимагає реалізації комплексу реформ майже всіх сфер суспільства та їх впровадження у відповідності до європейських стандартів. Важливим завданням залишається адаптація вітчизняного законодавство до права Європейського Союзу. Цей процес є тривалим, складним, потребує значних фінансових та кадрових ресурсів.

Однією з основних перешкод євроінтеграції залишається значний рівень корупції яка підриває довіру українського суспільства та міжнародних інвесторів і партнерів. Дослідження індексу сприйняття корупції Transparency International показує, що наша країна посіла 104 місце з-поміж 182 країн. «В останні роки Україна показує вельми стриманий прогрес. Отримавши +3 за результатами 2023 року та сумарно 36 балів, на тепер наша країна загалом зупинилася на цьому рівні, почергово то втративши, то повернувши 1 бал рік від року» [4].

Створені спеціалізовані антикорупційні органи (Національне агентство з питань запобігання корупції, Національне антикорупційне бюро України, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Вищий антикорупційний суд) потребують забезпечення їх незалежного функціонування та ефективності.

Реформування державної служби та активне впровадження систем електронного врядування в Україні триває. Ефективність публічного управління потребує підготовки професійних управлінців, пришвидшення впровадження реформ у сфері державного управління, широкого використання сучасна система електронного врядування.  Очікуваним ефектом реформування системи публічного управління в Україні є підвищення якості надання публічних послуг, покращення ефективності роботи державних установ, консолідації суспільства навколо спільних цілей, наближення вітчизняної системи врядування до європейських адміністративно-управлінських стандартів.

Ще одним із завдань, вирішення якого вимагає Європейський Союз – реформування судової системи. «Ключовим викликом для успішного виконання умов ЄС щодо реформування судової влади є те, що в умовах воєнного стану дуже важливо проводити перевірки, які мають бути максимально прозорими та відкритими [5 с.77]. Успішність судової реформи залежить від прийняття законодавства про процес добору суддів, забезпечення їх доброчесності та довіри суспільства до судів.

Початок повномаштабної війни спричинив вимушений переїзд значної частини населення за кордон, поглиблення демографічної кризи та як наслідок зменшення чисельності населення та трудових ресурсів, що негативно позначились на економічному розвитку держави. Значні збитки, які зазнає Україна внаслідок російсько-української війни негативно впливають на економіку нашої країни. Скорочення виробництва, масштабні руйнування інфраструктури, інфляція, значні бюджетні витрати, відтік трудових ресурсів демографічна криза що значно ускладнюють економічні критерії членства в ЄС.

Значних зусиль потребує проблема адаптація української економіки до вимог Європейського зеленого курсу, цифрової трансформації та екологічних стандартів ЄС, суттєвих інвестицій потребує модернізація енергомістких галузей помисловості для подальшого запровадження механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM).

Для успішної інтеграції до європейського політичного та правового простору недостатньо лише створення ефективної ринкової економіки та правової держави. Важливим чинником є формування зрілого громадянського суспільства, розвиток демократичної політичної культури та утвердження європейської системи цінностей.

Одним з важливих викликів для українського суспільства на шляху євроінтеграції залишається виховання свідомого громадянина, з сформованою системою європейських цінностей. Проблеми європейської інтеграції України пов’язані з процесом формування європейської ідентичності України. Професор В. Горбатенко наголошує на важливості активізації процесу формування української національної ідентичності як чинника європейського світосприйняття [с.321].

Українська держава, що географічно є частиною Європи, близькою в культурному плані, за стратегічними інтересами, отримавши статус кандидата на членство ЄС, все ще має багато завдань, вирішення яких забезпечить інтеграцію до європейської спільноти. Дослідження процесу європейської інтеграції доводить важливість успішного проведення євроінтеграційних реформ, зміцнення економічного співробітництва, забезпечення внутрішньої стабільності, боротьби з корупцією, розбудови громадянського суспільства.

Підвалинами громадянського суспільства є здатність організації громадян. Чим тісніші та плідніші контакти держави з цим громадським сектором, тим ефективніші взаємодії влади та суспільства, що сприятиме побудові громадянського суспільства. З початком повномасштабного вторгнення українці довели свою здатність до самоорганізації, соціальної відповідальності в усіх сферах суспільного життя (безпековій, економічній, соціальній, політичній, екологічній, національній) та на всіх рівнях (соціальної групи, суспільної організації, держави, світового співтовариства). Волонтерський рух забезпечує допомогу та підтримку як внутрішньо переміщеним особами, соціально вразливим категоріям населення, Збройним Силам України, також реалізує спільні з європейськими партнерами гуманітарні, освітні, культурні та інші проекти.

Важливим чинником успішної європейської інтеграції України залишається активна участі інститутів громадянського суспільства в подоланні проблем у реалізації реформ, формуванні системи демократичних цінностей, реалізації інформаційно-просвітницьких програми щодо популяризації європейських цінностей, прав людини, принципів демократії та верховенства права. Одночасно така активність забезпечує формування позитивного міжнародного іміджу нашої держави, зміцненню довіри між Україною та світовою спільнотою, демонструє високий рівень громадянської активності та свідомості українців.

Громадські організації залучені до процесу експертного супроводу реформ, контролю за діяльністю органів влади, підготовки нормативно-правових актів, що сприяє адаптації вітчизняного законодавства до права Європейського Союзу.

Вагомим кроком залишається проведення реформи децентралізації  та розвитку місцевого самоврядування, що забезпечує підвищення фінансової спроможності територіальних громад, розвитку демократії, ефективному управлінню ресурсами та наближенню системи публічного управління до європейських стандартів. Разом з тим українські громади активно розвивають міжнародне муніципальне співробітництво, залучають партнерські кошти, реалізують спільні міжнародні проекти, опановують кращі практики місцевого врядування.

Проблеми формування європейської ідентичності пов’язані з труднощами інтеграції українців до європейської системи цінностей, вихованні свідомого громадянина з активною позицією, залученого до суспільно-політичного процесу. Розробка й реалізація культурної політики підтримки процесів формування європейської ідентичності сприятиме вирішення зазначених проблем, що потребує комплексного та системного підходу до процесу соціалізації сучасного індивіда. Розвиток демократії, прискорення інтеграційних процесів, забезпечення можливості діалогу між владою та громадянським суспільством на основі консолідації навколо системи принципів та цінностей фундаментальних для європейської ідентичності, мають стати визначальними для вітчизняної практики суспільної взаємодії, сприяти.

Висновки

Проведене дослідження засвідчило, що європейська інтеграція України є комплексним процесом трансформації держави, який передбачає не лише виконання політичних та правових критеріїв членства в Європейському Союзі, а й глибоку модернізацію державних інститутів, удосконалення механізмів публічного врядування, формування демократичної політичної культури та утвердження європейської системи цінностей.

Сучасний етап євроінтеграції України відбувається під впливом комплексу взаємообумовлених зовнішніх та внутрішніх чинників. Найбільшим викликом в процесі євроінтеграції залишається військова агресія Росії проти України. Війна призвела до людських втрат, руйнування міст, переміщення мільйонів громадян та значного навантаження на економіку. Одночасно війна стала каталізатором до консолідованого руху українського суспільства до європейського співтовариства та активізації міжнародної підтримки України в подоланні проблем, які виникають на цьому шляху.

Результати проведеного дослідження дають підстави стверджувати, що ключовими внутрішніми проблемами залишаються необхідність прискорення судової та антикорупційної реформ, підвищення ефективності системи публічного управління, завершення гармонізації національного законодавства з правом Європейського Союзу, забезпечення інституційної спроможності органів державної влади та впровадження сучасних механізмів належного врядування відповідно до європейських адміністративних стандартів.

Обгрунтовано, що важливою умовою сталості процесу євроінтеграції є розвиток громадянського суспільства, подальша свідома участь громадян у громадських ініціативах, інститутах громадянського суспільства, волонтерському русі, розвитку місцевого самоврядування, водночас формування української національної ідентичності, активної громадянської позиції сприятиме підвищенню ефективності реалізації впроваджених реформ та прозорості діяльності державних органів влади, зміцненню засад демократії, утвердженню європейських цінностей

     СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1.      Конституція України: Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. Верховна Рада України. URL: rada.gov.ua (дата звернення: 11.10 2025).

2.      Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_012#Text (дата звернення 11.10.2025).

3.      Європейська інтеграція України: стан, виклики, перспективи. Думки і позиції експертів. Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова. 2025.

URL: https://razumkov.org.ua/images/2025/05/2025-European_integration.pdf  (дата звернення 12.10.2025)

4.      Індекс сприйняття корупції – 2025. Transparency International Ukraine. URL: https://ti-ukraine.org/research/indeks-spryjnyattya-koruptsiyi-2025/ (дата звернення: 12.10.2025).

5.      Демчик, Н.П. (2023). Судова реформа в умовах євроінтеграційних процесів. Нове українське право. Вип. 5. С.73-78.

6.      Горбатенко, В.П. (2025). Європейський вибір України в умовах російсько-української війни. Правова держава. Вип. 36. С. 319-331.

           REFERENCES:

1. Constitution of Ukraine: Law of 28.06.1996 No. 254k/96-ВР. Verkhovna Rada of Ukraine. URL: rada.gov.ua (access date: 11.10.2025).

2. Agreement on Partnership and Cooperation between Ukraine and the European Communities and their Member States. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_012#Text (access date 11.10.2025).

3. European Integration of Ukraine: Status, Challenges, Prospects. Opinions and Positions of Experts. Ukrainian Center for Economic and Political Research named after Oleksandr Razumkov. 2025.

URL: https://razumkov.org.ua/images/2025/05/2025-European_integration.pdf (accessed 12.10.2025)

4. Corruption Perceptions Index – 2025. Transparency International Ukraine. URL: https://ti-ukraine.org/research/indeks-spryjnyattya-koruptsiyi-2025/ (accessed 12.10.2025).

5.         Demchyk, N.P. (2023). Judicial Reform in the Context of European Integration Processes. *New Ukrainian Law*. Issue 5. P. 73–78.

6.         Horbatenko, V.P. (2025). Ukraine’s European Choice Amidst the Russo-Ukrainian War. *The Rule-of-Law State*. Issue 36. P. 319–331.